стьобати —
стьоба́ти 1 дієслово недоконаного виду прошивати стібками стьоба́ти 2 дієслово недоконаного виду шмагати
Орфографічний словник української мови
стьобати —
СТЬОБА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., що. Прошивати що-небудь стібками. СТЬОБА́ТИ², а́ю, а́єш, недок. 1. кого, що і без прям. дод. Бити кого-небудь або вдаряти по чому-небудь чимсь гнучким; хльостати, шмагати.
Словник української мови у 20 томах
стьобати —
I -аю, -аєш, недок., перех. Прошивати що-небудь стібками. II -аю, -аєш, недок. 1》 перех. і неперех. Бити кого-небудь або вдаряти по чому-небудь чимсь гнучким; хльостати, шмагати. || Рухаючись, сильно ударяти (про дощ, вітер, кулі, гілки рослин і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
стьобати —
ШИ́ТИ (скріплювати, з'єднувати ниткою), СТІБА́ТИ (СТЬОБА́ТИ) розм.; СТРОЧИ́ТИ (на швацькій машині). Княжні своїй маленькій Сорочечки шила (княгиня). І маленькі рукавчата Шовком вишивала (Т. Шевченко); Сіла (Оксана) край віконця і давай би то шити..
Словник синонімів української мови
стьобати —
СТЬОБА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., перех. Прошивати що-небудь стібками. СТЬОБА́ТИ², а́ю, а́єш, недок. 1. перех. і неперех. Бити кого-небудь або вдаряти по чому-небудь чимсь гнучким; хльостати, шмагати.
Словник української мови в 11 томах
стьобати —
Стьоба́ти, -ба́ю, -єш гл. = стібати.
Словник української мови Грінченка