стьоб

У, ч.

1. Насмішка, іронія. Стьоб у фільмі.

2. Щось, сповнене іронії. «Перверзія» — це стьоб.

3. Розвага, розіграш: весела поведінка. В оркестровій ямі, заповнюючи паузи між віршами, оркестр лабав Моцарта (гадатимемо, задля стьобу) (home.arcor.de/kiev/biblio).

Значення в інших словниках

1. стьоб — СТЬОБ.  Словник української мови у 20 томах
2. стьоб — (-у) ч. мол. 1. Знущально-аґресивне, до певної міри парадоксальне, мислення, ставлення до чогось; відповідна поведінка. Нагромадження надуманих завчено "задорних" фраз перетворювало ідейно правдиві слова на фальш...  Словник жарґонної лексики української мови