стьоб — Словник української мови у 20 томах

стьоб — У, ч. 1. Насмішка, іронія. Стьоб у фільмі. 2. Щось, сповнене іронії. «Перверзія» — це стьоб. 3. Розвага, розіграш: весела поведінка. В оркестровій ямі, заповнюючи паузи між віршами, оркестр лабав Моцарта (гадатимемо, задля стьобу) (home.arcor.de/kiev/biblio). Словник сучасного українського сленгу
стьоб — (-у) ч. мол. 1. Знущально-аґресивне, до певної міри парадоксальне, мислення, ставлення до чогось; відповідна поведінка. Нагромадження надуманих завчено "задорних" фраз перетворювало ідейно правдиві слова на фальш... Словник жарґонної лексики української мови