стьобальник СТЬОБА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, що займається стьобанням. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках стьобальник — стьоба́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови стьобальник — -а, ч., спец. Робітник, що займається стьобанням. Великий тлумачний словник сучасної мови стьобальник — СТЬОБА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, що займається стьобанням. Словник української мови в 11 томах