стьобальник стьоба́льник -а, ч., спец. Робітник, що займається стьобанням. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках стьобальник — стьоба́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови стьобальник — СТЬОБА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, що займається стьобанням. Словник української мови у 20 томах стьобальник — СТЬОБА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, що займається стьобанням. Словник української мови в 11 томах