стьобальник
стьоба́льник
-а, ч., спец.
Робітник, що займається стьобанням.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стьобальник — стьоба́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- стьобальник — СТЬОБА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, що займається стьобанням. Словник української мови у 20 томах
- стьобальник — СТЬОБА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, що займається стьобанням. Словник української мови в 11 томах