стьобальник
СТЬОБА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, що займається стьобанням.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стьобальник — стьоба́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- стьобальник — СТЬОБА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, що займається стьобанням. Словник української мови у 20 томах
- стьобальник — -а, ч., спец. Робітник, що займається стьобанням. Великий тлумачний словник сучасної мови