1. Словник української мови у 20 томах

стьобальник

СТЬОБА́ЛЬНИК, а, ч., спец.

Робітник, що займається стьобанням.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стьобальник — стьоба́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. стьобальник — -а, ч., спец. Робітник, що займається стьобанням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стьобальник — СТЬОБА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, що займається стьобанням. Словник української мови в 11 томах