стібок

стібо́к

-бка, ч.

Частина шва між двома проколами голки, шила, а також кожний такий прокол.

|| Вид шиття, вишивання.

|| рідко. Петля, що утворюється під час в'язання, а також витягання кожної петлі гачком.

Значення в інших словниках

1. стібок — стібо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стібок — СТІБО́К, бка́, ч. Частина шва між двома проколами голки, шила, а також кожний такий прокол. Настя швидко і спритно клала стібок за стібком. Рівно виступали по оксамиту візерунки – дубове листя й жолуді в мережаних чашечках (З.  Словник української мови у 20 томах
3. стібок — СТІБО́К, бка́, ч. Частина шва між двома проколами голки, шила, а також кожний такий прокол. Настя швидко і спритно клала стібок за стібком.  Словник української мови в 11 томах