1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стібок

стібо́к

-бка, ч.

Частина шва між двома проколами голки, шила, а також кожний такий прокол.

|| Вид шиття, вишивання.

|| рідко. Петля, що утворюється під час в'язання, а також витягання кожної петлі гачком.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стібок — стібо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стібок — СТІБО́К, бка́, ч. Частина шва між двома проколами голки, шила, а також кожний такий прокол. Настя швидко і спритно клала стібок за стібком. Рівно виступали по оксамиту візерунки – дубове листя й жолуді в мережаних чашечках (З. Словник української мови у 20 томах
  3. стібок — СТІБО́К, бка́, ч. Частина шва між двома проколами голки, шила, а також кожний такий прокол. Настя швидко і спритно клала стібок за стібком. Словник української мови в 11 томах