1. Орфографічний словник української мови

стібок

стібо́к

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стібок — СТІБО́К, бка́, ч. Частина шва між двома проколами голки, шила, а також кожний такий прокол. Настя швидко і спритно клала стібок за стібком. Рівно виступали по оксамиту візерунки – дубове листя й жолуді в мережаних чашечках (З. Словник української мови у 20 томах
  2. стібок — -бка, ч. Частина шва між двома проколами голки, шила, а також кожний такий прокол. || Вид шиття, вишивання. || рідко. Петля, що утворюється під час в'язання, а також витягання кожної петлі гачком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стібок — СТІБО́К, бка́, ч. Частина шва між двома проколами голки, шила, а також кожний такий прокол. Настя швидко і спритно клала стібок за стібком. Словник української мови в 11 томах