стібок

СТІБО́К, бка́, ч. Частина шва між двома проколами голки, шила, а також кожний такий прокол.

Настя швидко і спритно клала стібок за стібком. Рівно виступали по оксамиту візерунки — дубове листя й жолуді в мережаних чашечках (Тулуб, Людолови, І, 1957, 61);

Вшивання клапана — складна тривала операція, що відбувається в умовах штучного кровообігу.

Навіть хірургу з віртуозною технікою нелегко накласти численні шви всередині серця з точним інтервалом між стібками шва у 2-3 міліметри (Наука.., 10, 1965, 25);

// Вид шиття, вишивання.

Яворівські вишивки складаються з дрібних елементів.. Виконують їх стебнівкою,.. гаптуванням, дрібним хрестиком або іншими стібками (Нар. мист.., 1966, 24);

// рідко. Петля, що утворюється під час в’язання, а також витягання кожної петлі гачком.

Шарф сплетено, в кожен стібок вкладено стільки тепла й любові (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 274).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стібок — стібо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стібок — СТІБО́К, бка́, ч. Частина шва між двома проколами голки, шила, а також кожний такий прокол. Настя швидко і спритно клала стібок за стібком. Рівно виступали по оксамиту візерунки – дубове листя й жолуді в мережаних чашечках (З. Словник української мови у 20 томах
  3. стібок — -бка, ч. Частина шва між двома проколами голки, шила, а також кожний такий прокол. || Вид шиття, вишивання. || рідко. Петля, що утворюється під час в'язання, а також витягання кожної петлі гачком. Великий тлумачний словник сучасної мови