стібок
СТІБО́К, бка́, ч.
Частина шва між двома проколами голки, шила, а також кожний такий прокол.
Настя швидко і спритно клала стібок за стібком. Рівно виступали по оксамиту візерунки – дубове листя й жолуді в мережаних чашечках (З. Тулуб);
Навіть хірургу з віртуозною технікою нелегко накласти численні шви всередині серця з точним інтервалом між стібками шва у 2–3 міліметри (з наук.-попул. літ.);
// Вид шиття, вишивання.
Яворівські вишивки складаються з дрібних елементів .. Виконують їх стебнівкою, .. гаптуванням, дрібним хрестиком або іншими стібками (з наук.-попул. літ.);
// рідко. Петля, що утворюється під час в'язання, а також витягання кожної петлі гачком.
Шарф сплетено, в кожен стібок вкладено стільки тепла й любові (О. Іваненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стібок — стібо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стібок — -бка, ч. Частина шва між двома проколами голки, шила, а також кожний такий прокол. || Вид шиття, вишивання. || рідко. Петля, що утворюється під час в'язання, а також витягання кожної петлі гачком. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стібок — СТІБО́К, бка́, ч. Частина шва між двома проколами голки, шила, а також кожний такий прокол. Настя швидко і спритно клала стібок за стібком. Словник української мови в 11 томах