стіг
СТІГ, сто́гу, ч.
Округла або чотирикутна з заокругленою вершиною щільно укладена велика купа сіна, соломи, снопів хлібних злаків і т. ін., що зберігається просто неба.
Еней на піч забрався спати, Зарився в просо, там і ліг; А хто схотів, побрів до хати, А хто в хлівець, а хто під стіг (І. Котляревський);
Стоги понакладали [дядько з дядиною] і жита, і пшениці, і всякої пашні (Панас Мирний);
Біля кожної з них [хат] .. стояли стоги торішнього поруділого сіна і сіруватої зелені свіжого покосу (З. Тулуб);
* Образно. Водопад реве і клекотить, шипить високий стіг піни (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стіг — стіг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стіг — див. багато Словник синонімів Вусика
- стіг — [с'т'іг] стогу, м. (на) стоз'і/стоугу, мн. стоги, стоуг'іy два стогие Орфоепічний словник української мови
- стіг — стогу, ч. Округла або чотирикутна з заокругленою вершиною щільно укладена велика купа сіна, соломи, снопів хлібних злаків і т. ін., що зберігається просто неба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стіг — СКИ́РТА (велика, укладена певним способом купа соломи, сіна, збіжжя), ОЖЕРЕ́Д. Скирти ярини, довгелецькі ожереди соломи тулились по закутках (току) (І. Нечуй-Левицький); Копи вже були складені в скирти (О. Десняк). — Пор. стіг. Словник синонімів української мови
- стіг — Стіг, сто́гу і стога́, в -гу́ і в сто́зі, при сто́зі; стоги́, -гі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стіг — СТІГ, сто́гу, ч. Округла або чотирикутна з заокругленою вершиною щільно укладена велика купа сіна, соломи, снопів хлібних злаків і т. ін., що зберігається просто неба. Словник української мови в 11 томах
- стіг — Стіг, сто́гу м. Стогъ. Коли сіно в стозі, то забув о бозі. Ном. № 85. Козакова пшениченька в стозі. Мет. 28. ум. стіжо́к, стіжечок, стоженько. О. 1862. IV. 13. Словник української мови Грінченка