стіг
СКИ́РТА (велика, укладена певним способом купа соломи, сіна, збіжжя), ОЖЕРЕ́Д. Скирти ярини, довгелецькі ожереди соломи тулились по закутках (току) (І. Нечуй-Левицький); Копи вже були складені в скирти (О. Десняк). — Пор. стіг.
СТІГ (щільно укладена купа сіна, соломи, снопів і т. ін.); СТІЖО́К, КОПИ́ЦЯ, ПРИКЛА́ДОК розм., КОП'Я́К діал. (менших розмірів); ОДЕ́НОК діал. (на дерев'яній основі). Золоті стоги мріють на сонці (Ю. Яновський); Всі вони, спітнілі й червоні, хапалися як можна швидше скидати з воза сіно на стіжок (С. Васильченко); Скошу і свій горох, в копиці поскладаю (П. Гулак-Артемовський); Пішов (Іван) до маленького прикладу соломи (Л. Яновська); Одні (робітники) збивають сіно у вали, одні кінчають скидати в копички, там зносять копиці.. і закладають оденок (А. Крушельницький). — Пор. ски́рта.
Значення в інших словниках
- стіг — стіг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стіг — див. багато Словник синонімів Вусика
- стіг — [с'т'іг] стогу, м. (на) стоз'і/стоугу, мн. стоги, стоуг'іy два стогие Орфоепічний словник української мови
- стіг — СТІГ, сто́гу, ч. Округла або чотирикутна з заокругленою вершиною щільно укладена велика купа сіна, соломи, снопів хлібних злаків і т. ін., що зберігається просто неба. Словник української мови у 20 томах
- стіг — стогу, ч. Округла або чотирикутна з заокругленою вершиною щільно укладена велика купа сіна, соломи, снопів хлібних злаків і т. ін., що зберігається просто неба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стіг — Стіг, сто́гу і стога́, в -гу́ і в сто́зі, при сто́зі; стоги́, -гі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стіг — СТІГ, сто́гу, ч. Округла або чотирикутна з заокругленою вершиною щільно укладена велика купа сіна, соломи, снопів хлібних злаків і т. ін., що зберігається просто неба. Словник української мови в 11 томах
- стіг — Стіг, сто́гу м. Стогъ. Коли сіно в стозі, то забув о бозі. Ном. № 85. Козакова пшениченька в стозі. Мет. 28. ум. стіжо́к, стіжечок, стоженько. О. 1862. IV. 13. Словник української мови Грінченка