Великий тлумачний словник сучасної мови

стікс

-а, ч., міф.

Одна з річок, що омивала підземне царство, уособлення мороку і жаху.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. Стікс — (грец. Styx — жахливий), -у, ч. У давньогрецькій міфології одна з річок підземного царства, уособлення мороку й жаху. На хвилі Стіксу драглисті не зважай: як с життя огризок — ото й правдивий рай. (Т.1, кн.  Словник поетичної мови Василя Стуса
  2. стікс — (грец. Στύξ, «Жахливий») у давньогрецькій міфології одна з річок, що омивала «підземне царство», уособлення мороку й жаху.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. Стікс — У грец. міфології ріка в Гадесі, через яку перевізник Харон переправляв душі в царство мертвих; водами С. присягали боги.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. Стікс — Стікс, -ксу (міт. р.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)