Великий тлумачний словник сучасної мови

стікач

стіка́ч

-а, ч.

Пристрій для стікання соку під час видавлювання його з овочів і фруктів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. стікач — стіка́ч іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. стікач — СТІКА́Ч, а́, ч. Пристрій для стікання соку під час видавлювання його з овочів і фруктів. Сік, що витікає з-під преса, фільтрується через волосяне сито або полуджену металеву сітку, прикріплену на кінці стікача платформи преса (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. стікач — СТІКА́Ч, а́, ч. Пристрій для стікання соку під час видавлювання його з овочів і фруктів. Сік, що витікає з-під преса, фільтрується через волосяне сито або полуджену металеву сітку, прикріплену на кінці стікача платформи преса (Сад. і ягідн., 1957, 293).  Словник української мови в 11 томах