стікач
СТІКА́Ч, а́, ч. Пристрій для стікання соку під час видавлювання його з овочів і фруктів.
Сік, що витікає з-під преса, фільтрується через волосяне сито або полуджену металеву сітку, прикріплену на кінці стікача платформи преса (Сад. і ягідн., 1957, 293).
Словник української мови (СУМ-11)