суахілі

суахі́лі

невідм., мн. (одн. суахілі, ч.).

Народ, що населяє прибережну частину Східної Африки; окремі представники цього народу.

|| тільки одн. Мова цього народу, що належить до східної зони мов банту.

Значення в інших словниках

1. суахілі — суахі́лі 1 іменник жіночого роду мова суахі́лі 2 іменник чоловічого роду, істота представник або представниця народності  Орфографічний словник української мови
2. суахілі — СУАХІ́ЛІ, невідм. 1. мн., ч., ж. Народ у Східній Африці, який населяє в основному узбережжя Кенії, Танзанії, частково Мозамбіку, а також сусідні острови. 2. ж. Мова цього народу, що належить до мов банту і є офіційною мовою Танзанії та Кенії.  Словник української мови у 20 томах
3. суахілі — Мова з групи банту; державна у Танзанії та Кенії; писемність на основі лат. алфавіту.  Універсальний словник-енциклопедія