суахілі
суахі́лі
невідм., мн. (одн. суахілі, ч.).
Народ, що населяє прибережну частину Східної Африки; окремі представники цього народу.
|| тільки одн. Мова цього народу, що належить до східної зони мов банту.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- суахілі — суахі́лі 1 іменник жіночого роду мова суахі́лі 2 іменник чоловічого роду, істота представник або представниця народності Орфографічний словник української мови
- суахілі — СУАХІ́ЛІ, невідм. 1. мн., ч., ж. Народ у Східній Африці, який населяє в основному узбережжя Кенії, Танзанії, частково Мозамбіку, а також сусідні острови. 2. ж. Мова цього народу, що належить до мов банту і є офіційною мовою Танзанії та Кенії. Словник української мови у 20 томах
- суахілі — Мова з групи банту; державна у Танзанії та Кенії; писемність на основі лат. алфавіту. Універсальний словник-енциклопедія