суахілі
СУАХІ́ЛІ, невідм.
1. мн., ч., ж. Народ у Східній Африці, який населяє в основному узбережжя Кенії, Танзанії, частково Мозамбіку, а також сусідні острови.
2. ж. Мова цього народу, що належить до мов банту і є офіційною мовою Танзанії та Кенії.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- суахілі — суахі́лі 1 іменник жіночого роду мова суахі́лі 2 іменник чоловічого роду, істота представник або представниця народності Орфографічний словник української мови
- суахілі — невідм., мн. (одн. суахілі, ч.). Народ, що населяє прибережну частину Східної Африки; окремі представники цього народу. || тільки одн. Мова цього народу, що належить до східної зони мов банту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- суахілі — Мова з групи банту; державна у Танзанії та Кенії; писемність на основі лат. алфавіту. Універсальний словник-енциклопедія