Великий тлумачний словник сучасної мови

субстантивуватися

субстантивува́тися

-ується, недок. і док., лінгв.

Переходити в іменник (про слово іншої граматичної категорії).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. субстантивуватися — субстантивува́тися дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. субстантивуватися — СУБСТАНТИВУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. і док., лінгв. Переходити в іменник (про слово іншої граматичної категорії). У певних випадках уживання прикметник перестає виражати ознаку предмета, набуває предметного значення і переходить до розряду іменників, тобто субстантивується (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. субстантивуватися — СУБСТАНТИВУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. і док., лінгв. Переходити в іменник (про слово іншої граматичної категорії). У певних випадках уживання прикметник перестає виражати ознаку предмета, набуває предметного значення і переходить до розряду іменників...  Словник української мови в 11 томах