субстантивуватися

СУБСТАНТИВУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. і док., лінгв. Переходити в іменник (про слово іншої граматичної категорії).

У певних випадках уживання прикметник перестає виражати ознаку предмета, набуває предметного значення і переходить до розряду іменників, тобто субстантивується (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 230).

Значення в інших словниках

1. субстантивуватися — субстантивува́тися дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. субстантивуватися — СУБСТАНТИВУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. і док., лінгв. Переходити в іменник (про слово іншої граматичної категорії). У певних випадках уживання прикметник перестає виражати ознаку предмета, набуває предметного значення і переходить до розряду іменників, тобто субстантивується (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. субстантивуватися — -ується, недок. і док., лінгв. Переходити в іменник (про слово іншої граматичної категорії).  Великий тлумачний словник сучасної мови