суглинок

су́глинок

-нку, ч.

Осадова гірська порода, до складу якої входять пісок і глина, а також ґрунт такого складу.

Значення в інших словниках

1. суглинок — су́глинок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. суглинок — див. глина; Земля  Словник синонімів Вусика
3. суглинок — Нку, ч. Осадочна гірська порода, до складу якої входять пісок і глина, а також грунт такого складу. Похмурі хвилі. Вниз іду по мозкових цеглинах. Іду і поморочусь. Йду горбатим злим суглинком. (П-2:199-200).  Словник поетичної мови Василя Стуса
4. суглинок — СУ́ГЛИНОК, нку, ч. Осадочна гірська порода, до складу якої входять пісок і глина (10–30%), а також ґрунт такого складу. Лесоподібні суглинки окраїн Донецького кряжа використовуються для виробництва будівельних матеріалів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. суглинок — Дрібнозерниста осадова гірська порода, що виникла внаслідок зцементування мулу.  Універсальний словник-енциклопедія
6. суглинок — СУ́ГЛИНОК, нку, ч. Осадочна гірська порода, до складу якої входять пісок і глина (10-30%), а також грунт такого складу. Лесоподібні суглинки окраїн Донецького кряжа використовуються для виробництва будівельних матеріалів (Геол. Укр.  Словник української мови в 11 томах