Значення в інших словниках
-
судилище —
суди́лище іменник середнього роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
судилище —
Судище, суд, див. ареопаг, трибунал
Словник чужослів Павло Штепа
-
судилище —
СУДИ́ЛИЩЕ, а, с., ірон. Суд (у 1–4 знач.). Не вірилось, що в тій біленькій, чепурній, такій не схожій на судилище хаті, зараз засідає військовий суд (О. Гончар); Шевченко з презирством описав ганебне судилище над Гусом, його нечестивих суддів (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
судилище —
СУДИ́ЛИЩЕ, а, с., заст., ірон. Суд (у 1-4 знач.). Не вірилось, що в тій біленькій, чепурній, такій не схожій на судилище хаті, зараз засідає військовий суд (Гончар, Людина..
Словник української мови в 11 томах