Великий тлумачний словник сучасної мови

судоговоріння

судоговорі́ння

-я, с., юр.

Усний виклад сторонами суті справи на судовому засіданні.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. судоговоріння — судоговорі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. судоговоріння — СУДОГОВОРІ́ННЯ, я, с., юр. Усний виклад сторонами суті справи на судовому засіданні. Одержаний руською шляхтою Волині в 1569 р. привілей на судоговоріння руською мовою разом із тим робить виняток для міст, де юридична акція має лишатися польською (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. судоговоріння — СУДОГОВОРІ́ННЯ, я, с., юр. Усний виклад сторонами суті справи на судовому засіданні. Одержаний руською шляхтою Волині в 1569 р. привілей на судоговоріння руською мовою разом із тим робить виняток для міст, де юридична акція має лишатися польською (Пит. походж. укр. мови, 1956, 162).  Словник української мови в 11 томах