суміж —
Су́між, присл. (від межа́)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
суміж —
Сумеж, суміж нар. Смежно, рядомъ. Моє поле з його суміж. Н. Вол. у. Я живу з Пилипом суміж. Волч. у. --------------- Суміж и пр. см. сумеж, и пр.
Словник української мови Грінченка