супротив

супроти́в

прийм. з род. в., присл., діал.

Супроти.

Значення в інших словниках

1. супротив — супроти́в іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. супротив — див. опір  Словник синонімів Вусика
3. супротив — СУПРОТИ́В, діал. 1. прийм., з род. в. Супроти. На боковій стіні, супротив дверей, у півтіні висів великий образ (І. Франко); Так “грешно” [гречно] поводиться тільки газдиня супротив гостей (Марко Черемшина). 2. присл. Супроти.  Словник української мови у 20 томах
4. супротив — СУПРОТИ́В, прийм. з род. в., присл., діал. Супроти. На боковій стіні, супротив дверей, у півтіні висів великий образ (Фр., V, 1951, 186); Батько Богдан збирав козацтво поміж людом да ставав супроти дук і шляхти (П. Куліш, Вибр.  Словник української мови в 11 томах