сухоребрик

сухоре́брик

-а, ч.

1》 бот. Трав'янистий бур'ян родини хрестоцвітих, що цвіте жовтим цвітом і використовується як лікувальний засіб.

2》 розм. Кістлява, з випнутими ребрами, дуже худа людина.

Значення в інших словниках

1. сухоребрик — сухоре́брик 1 іменник чоловічого роду рослина сухоре́брик 2 іменник чоловічого роду, істота про людину  Орфографічний словник української мови
2. сухоребрик — див. худий  Словник синонімів Вусика
3. сухоребрик — СУХОРЕ́БРИК, а, ч. 1. бот. Трав'янистий бур'ян родини хрестоцвітих, що цвіте жовтим цвітом і використовується як лікувальний засіб. Весняним боронуванням озимини знищують багато зимуючих бур'янів (сухоребрики, грицики ..) (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. сухоребрик — СУХОРЕ́БРИК, а, ч. 1. бот. (Sisymbrium L.). Трав’янистий бур’ян родини хрестоцвітих, що цвіте жовтим цвітом і використовується як лікувальний засіб. Весняним боронуванням озимини знищують багато зимуючих бур’янів (сухоребрики, грицики..) (Колг. енц.  Словник української мови в 11 томах
5. сухоребрик — Сухоребрик, -ка м. Худощавый человѣкъ.  Словник української мови Грінченка