сухоребрик

СУХОРЕ́БРИК, а, ч.

1. бот. (Sisymbrium L.). Трав’янистий бур’ян родини хрестоцвітих, що цвіте жовтим цвітом і використовується як лікувальний засіб.

Весняним боронуванням озимини знищують багато зимуючих бур’янів (сухоребрики, грицики..) (Колг. енц., II, 1956, 358);

Сухоребрик високий — зимуючий бур’ян, який засмічує у південних областях України посіви озимини, особливо по краях полів (Бур’яни.., 1957, 51);

Бур’яни відзначаються дуже високою плодючістю. Так, одна рослина щириці або сухоребрика дає 500-700 тисяч насінин (Хлібороб Укр., 1, 1965, 8).

2. розм. Кістлява, з випнутими ребрами, дуже худа людина.

Юркі сухоребрики розмахують руками, щось гаряче доказуючи.., а товстопузі купці, стоячи над дверима, пихтять та втираються червоними платками (Мирний, III, 1954, 386).

Значення в інших словниках

1. сухоребрик — сухоре́брик 1 іменник чоловічого роду рослина сухоре́брик 2 іменник чоловічого роду, істота про людину  Орфографічний словник української мови
2. сухоребрик — див. худий  Словник синонімів Вусика
3. сухоребрик — СУХОРЕ́БРИК, а, ч. 1. бот. Трав'янистий бур'ян родини хрестоцвітих, що цвіте жовтим цвітом і використовується як лікувальний засіб. Весняним боронуванням озимини знищують багато зимуючих бур'янів (сухоребрики, грицики ..) (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. сухоребрик — -а, ч. 1》 бот. Трав'янистий бур'ян родини хрестоцвітих, що цвіте жовтим цвітом і використовується як лікувальний засіб. 2》 розм. Кістлява, з випнутими ребрами, дуже худа людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сухоребрик — Сухоребрик, -ка м. Худощавый человѣкъ.  Словник української мови Грінченка