суятний

суятни́й

-а, -е, зах.

Поганий, тяжкий, нещасливий. Суятний час.

Значення в інших словниках

1. суятний — Суятний, -а, -е Плохой, затруднительный, стѣснительный (объ обстоятельствахъ). Суятна на мене година — я въ затруднительномъ, тяжеломъ положеніи. Вх. Зн. 68.  Словник української мови Грінченка