Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
ськання —
ська́ння іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
ськання —
СЬКА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ська́ти і ська́тися. [Шкандибиха:] Свекрусі може б коли і в голову треба заглянути, – дарма! Хай свекруху хоч і нужа з'їсть! [Карпо:] То я її, мамо, піду покличу, щоб піськала [поськала] вам.
Словник української мови у 20 томах
ськання —
СЬКА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ська́ти і ська́тися. [Шкандибиха:] Свекрусі може б коли і в голову треба заглянути, — дарма! Хай свекруху хоч і нужа з’їсть! [Карпо:] То я її, мамо, піду покличу, щоб піськала [поськала] вам.
Словник української мови в 11 томах
ськання —
Ська́ння, -ня с. Исканіе (въ головѣ). КС. 1890. V. 339. Грин. III. 82.
Словник української мови Грінченка