Значення в інших словниках
-
сійник —
сі́йник іменник чоловічого роду, істота діал.
Орфографічний словник української мови
-
сійник —
СІ́ЙНИК, а, ч., діал. Сівач. Треба йти до сійників на степ, – як вони там сіють (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
-
сійник —
СІЯ́Ч (той, хто сіє зерно, насіння), СІВА́Ч, СІ́ЯЛЬНИК, СІВА́ЛЬНИК розм., СІВА́К діал., СІ́ЙНИК діал. — Вийшли в поле сіячі.
Словник синонімів української мови
-
сійник —
СІ́ЙНИК, а, ч., діал. Сівач. Треба йти до сійників на степ,— як вони там сіють (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
-
сійник —
Сійник, -ка м. = сівач. Треба йти до сійників на степ, — як вони там сіють. Екатер. у. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка