сійник

СІ́ЙНИК, а, ч., діал. Сівач.

Треба йти до сійників на степ,— як вони там сіють (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. сійник — сі́йник іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. сійник — -а, ч., діал. Сівач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сійник — СІ́ЙНИК, а, ч., діал. Сівач. Треба йти до сійників на степ, – як вони там сіють (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. сійник — СІЯ́Ч (той, хто сіє зерно, насіння), СІВА́Ч, СІ́ЯЛЬНИК, СІВА́ЛЬНИК розм., СІВА́К діал., СІ́ЙНИК діал. — Вийшли в поле сіячі.  Словник синонімів української мови
5. сійник — Сійник, -ка м. = сівач. Треба йти до сійників на степ, — як вони там сіють. Екатер. у. (Залюб.).  Словник української мови Грінченка