Значення в інших словниках
-
Січовик —
Січови́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
-
січовик —
Січови́к. Член “Січі” — українського національно-патріотичного товариства, яке існувало в Галичині і Буковині на початку XX ст. В році 1910 відбувся в Чернівцях січовий здвиг, на який з’їхалися тисячі січовиків з краю.
Українська літературна мова на Буковині
-
січовик —
Братчик, запорожець, січовий козак, козак Запорізької Січі
Словник синонімів Караванського
-
січовик —
див. воїн
Словник синонімів Вусика
-
січовик —
СІЧОВИ́К, а́, ч. Козак Запорізької Січі. Людська пам'ять не сховала того, коли і як оселився в них захожий січовик Мирон Гудзь (Панас Мирний); У вікопомну добу славної Січі Запорозької на ній [Гострій могилі] височів маяк кордонної сторожі січовиків (С. Добровольський).
Словник української мови у 20 томах
-
січовик —
КОЗА́К (на Україні в XV-XVIІІ ст. — вільна людина з кріпосних селян або міської бідноти, що втекла на південь і брала участь у визвольній боротьбі проти іноземних загарбників), КОЗАЧИ́НА розм.
Словник синонімів української мови
-
січовик —
Січови́к, -ка́, -ко́ві, -вику́! -вики́, -кі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
січовик —
СІЧОВИ́К, а́, ч. Козак Запорізької Січі. Людська пам’ять не сховала того, коли і як оселився в них захожий січовик Мирон Гудзь (Мирний, І, 1949, 179); У вікопомну добу славної Січі Запорозької на ній [Гострій могилі] височів маяк кордонної сторожі січовиків (Добр., Тече річка.., 1961, 11).
Словник української мови в 11 томах
-
січовик —
Січовик, -ка м. Житель Сѣчи, запорожець.
Словник української мови Грінченка