січовик
СІЧОВИ́К, а́, ч. Козак Запорізької Січі.
Людська пам’ять не сховала того, коли і як оселився в них захожий січовик Мирон Гудзь (Мирний, І, 1949, 179);
У вікопомну добу славної Січі Запорозької на ній [Гострій могилі] височів маяк кордонної сторожі січовиків (Добр., Тече річка.., 1961, 11).
Словник української мови (СУМ-11)