сішка

СІ́ШКА, СО́ШКА, и, ж.

1. Невелика або погана соха (у 1 знач.).

Стоять невкривані хатки.. Солома й глина — от і все, чим заліпили трухлу сошку, а вітер стінами трясе, і кожна хилиться потрошку (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 68);

Багрій наламав дров, забив у пісок сошки, приладнав залізний прут, на який повісив казанок (Мокр., Слід.., 1969, 68);

*У порівн. Іноді воно [телятко] раптом зупинялося і, розставивши сошками передні ноги, безглуздо дивилося на чиї-небудь ворота (Тют., Вир, 1964, 204).

2. Те саме, що соха́ 2.

Де оре сошка, там суха ложка (Укр.. присл.., 1963, 20).

3. тільки мн. Пристрій з двох невеликих ніжок або підставка з розсохи, яку використовують як опору при стрілянні з гвинтівки, кулемета і т. ін.

Федяк повертав на сошках свою довгу рушницю (Перв., Дикий мед, 1963, 464).

4. спец. Одна з частин кермового управління автомобіля, комбайна і т. ін.

Сішка переміщує поздовжню тягу і верхній поворотний важіль (Підручник шофера.., 1960, 249);

Механізм служить для передачі зусиль від рульового вала [комбайна] до сошки руля (Зерн. комбайни, 1957, 264).

Значення в інших словниках

1. сішка — сі́шка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сішка — див. підпора  Словник синонімів Вусика
3. сішка — сошка, -и, ж. 1》 Невелика або погана соха (у 1 знач.). 2》 Те саме, що соха 2). 3》 тільки мн. Пристрій з двох невеликих ніжок або підставка з розсохи, яку використовують як опору при стрілянні з гвинтівки, кулемета і т. ін. 4》 спец. Одна з частин кермового управління автомобіля, комбайна тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сішка — СІ́ШКА, СО́ШКА, и, ж. 1. Невелика або погана соха (у 1 знач.). Стоять невкривані хатки .. Солома й глина – от і все, чим заліпили трухлу сошку, а вітер стінами трясе, і кожна хилиться потрошку (М. Драй-Хмара); – Ага, група? Один з сошкою, семеро з ложкою?...  Словник української мови у 20 томах
5. сішка — Сішка, -ки ж. ум. отъ соха.  Словник української мови Грінченка