сішка

сі́шка

сошка, -и, ж.

1》 Невелика або погана соха (у 1 знач.).

2》 Те саме, що соха 2).

3》 тільки мн. Пристрій з двох невеликих ніжок або підставка з розсохи, яку використовують як опору при стрілянні з гвинтівки, кулемета і т. ін.

4》 спец. Одна з частин кермового управління автомобіля, комбайна тощо.

Значення в інших словниках

1. сішка — сі́шка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сішка — див. підпора  Словник синонімів Вусика
3. сішка — СІ́ШКА, СО́ШКА, и, ж. 1. Невелика або погана соха (у 1 знач.). Стоять невкривані хатки .. Солома й глина – от і все, чим заліпили трухлу сошку, а вітер стінами трясе, і кожна хилиться потрошку (М. Драй-Хмара); – Ага, група? Один з сошкою, семеро з ложкою?...  Словник української мови у 20 томах
4. сішка — СІ́ШКА, СО́ШКА, и, ж. 1. Невелика або погана соха (у 1 знач.). Стоять невкривані хатки.. Солома й глина — от і все, чим заліпили трухлу сошку, а вітер стінами трясе, і кожна хилиться потрошку (Др.-Хмара, Вибр.  Словник української мови в 11 томах
5. сішка — Сішка, -ки ж. ум. отъ соха.  Словник української мови Грінченка