Значення в інших словниках
-
сіяч —
сія́ч іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
сіяч —
Сівач, сівальник, (правди) поборник, апостол, (війни) палій
Словник синонімів Караванського
-
сіяч —
див. селянин
Словник синонімів Вусика
-
сіяч —
СІЯ́Ч, а́, ч. Те саме, що сіва́ч. Весело проходив по цих роздолах ратай із ралом, потім сіяч із козубом, а після Петра і Павла дзвеніли дружно серпи та коси (Ю. Смолич); Де ви, правди всенародної Та братерства сіячі?...
Словник української мови у 20 томах
-
сіяч —
СІЯ́Ч (той, хто сіє зерно, насіння), СІВА́Ч, СІ́ЯЛЬНИК, СІВА́ЛЬНИК розм., СІВА́К діал., СІ́ЙНИК діал. — Вийшли в поле сіячі.
Словник синонімів української мови
-
сіяч —
Сія́ч, -ча́, -че́ві, -че́м, -я́чу! сіячі́, -чі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сіяч —
СІЯ́Ч, а́, ч. Те саме, що сіва́ч. Весело проходив по цих роздолах ратай із ралом, потім сіяч із козубом, а після Петра і Павла дзвеніли дружно серпи та коси (Смолич, Мир.., 1958, 155); Де ви, правди всенародної Та братерства сіячі?...
Словник української мови в 11 томах
-
сіяч —
Сіяч, -ча м. Сѣятель. Ось вийшов сіяч сіяти. Єв. Мр. IV. 3.
Словник української мови Грінченка