сіяч
СІЯ́Ч, а́, ч.
Те саме, що сіва́ч.
Весело проходив по цих роздолах ратай із ралом, потім сіяч із козубом, а після Петра і Павла дзвеніли дружно серпи та коси (Ю. Смолич);
Де ви, правди всенародної Та братерства сіячі? Де ви, мислі благородної Тверді духом діячі? (П. Грабовський);
Нема таких слів, щоб охопити все розумне, добре й вічне, що невтомний сіяч Максим Рильський засіяв у серця людей (з газ.);
* У порівн. Чого ж я схвильований знову Іду, мов сіяч, навесні? Бо зіткане серце з любові Роняє на землю пісні... (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)