табірник

та́бірник

-а, ч.

Той, хто перебуває в таборі (у 1-4 знач.).

Значення в інших словниках

1. табірник — та́бірник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. табірник — ТА́БІРНИК, а, ч. Той, хто перебував в таборі (у 1–4 знач.). – Група військовополонених систематично працює на каменоломні. Можна заховати там з ночі ваших людей, вони помішаються з табірниками і так потраплять до табору... (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. табірник — ТА́БІРНИК, а, ч. Той, хто перебував в таборі (у 1-4 знач.). — Група військовополонених систематично працює на каменоломні. Можна заховати там з ночі ваших людей, вони помішаються з табірниками і так потраплять до табору… (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах