таламус

тала́мус

-а, ч., анат.

Найбільший відділ проміжного мозку.

Значення в інших словниках

1. таламус — таламус або талямус, род. таламусу (від лат. thalamus dorsalis, від гр. θάλαμος — "кімната") парна симетрична область головного мозку хребетних тварин, головна частина проміжного мозку.  Фізико-технічний словник-мінімум
2. таламус — тала́мус іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. таламус — ТАЛА́МУС, а, ч. Частина головного мозку, в якій концентруються ядра сірої речовини, де відбувається первинний синтез і аналіз імпульсів всіх органів відчуття (крім органів нюху).  Словник української мови у 20 томах