таламус
ТАЛА́МУС, а, ч.
Частина головного мозку, в якій концентруються ядра сірої речовини, де відбувається первинний синтез і аналіз імпульсів всіх органів відчуття (крім органів нюху).
Перша система центральних нейронів призначена для передачі больових сигналів до “усвідомлюючих” центрів через латеральні ядра таламуса до кори великих півкуль (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)