таламус
ТАЛА́МУС, а, ч.
Частина головного мозку, в якій концентруються ядра сірої речовини, де відбувається первинний синтез і аналіз імпульсів всіх органів відчуття (крім органів нюху).
Перша система центральних нейронів призначена для передачі больових сигналів до “усвідомлюючих” центрів через латеральні ядра таламуса до кори великих півкуль (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- таламус — таламус або талямус, род. таламусу (від лат. thalamus dorsalis, від гр. θάλαμος — "кімната") парна симетрична область головного мозку хребетних тварин, головна частина проміжного мозку. Фізико-технічний словник-мінімум
- таламус — тала́мус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- таламус — -а, ч., анат. Найбільший відділ проміжного мозку. Великий тлумачний словник сучасної мови