таламус

таламус або талямус, род. таламусу

(від лат. thalamus dorsalis, від гр. θάλαμος — "кімната")

парна симетрична область головного мозку хребетних тварин, головна частина проміжного мозку.

Таламус перш за все відповідає за перерозподіл інформації, що поступає від органів чуття, за виключенням нюху, до кори головного мозку (Філімонова).

Коли інформація потрапляє на ядра таламуса, там відбувається її первинна обробка (Філімонова).

Джерело: Термінологічний тлумачний словник-мінімум для студентів фізико-технічного інституту на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таламус — тала́мус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. таламус — ТАЛА́МУС, а, ч. Частина головного мозку, в якій концентруються ядра сірої речовини, де відбувається первинний синтез і аналіз імпульсів всіх органів відчуття (крім органів нюху). Словник української мови у 20 томах
  3. таламус — -а, ч., анат. Найбільший відділ проміжного мозку. Великий тлумачний словник сучасної мови