талап

тала́п

виг.

1》 Звуконаслідування, що означає характерний звук під час ходіння в розтоптаному або великому взутті.

2》 Уживається як присудок за знач. талапнути.

Значення в інших словниках

1. талап — тала́п вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. талап — ТАЛА́П, виг. 1. Звуконаслідування, що означає характерний звук під час ходіння в розтоптаному або великому взутті. Йде хлопчик. Ноги в старих калошах. Талап, талап! (В. Стефаник). 2. Уживається як присудок за знач. тала́пнути.  Словник української мови у 20 томах
3. талап — ТАЛА́П, виг. 1. Звуконаслідування, що означає характерний звук під час ходіння в розтоптаному або великому взутті. Йде хлопчик. Ноги в старих калошах. Талап, талап! (Стеф., II, 1953, 45). 2. Уживається як присудок за знач. тала́пнути.  Словник української мови в 11 томах
4. талап — Талап! меж. 1) Для выраженія паденія во что либо жидкое; для выраженія брызговъ какой либо жидкости. Грязюка з колеса талап на нього. Шейк. 2) Для выраженія удара чѣмъ нибудь плоскимъ. Він його талап долонею по пиці. Шейк. талап-талап! Для выраженія плаванія, бултыханія руками или лапами животнаго.  Словник української мови Грінченка