Великий тлумачний словник сучасної мови

тамуватися

тамува́тися

-ується, недок.

Утрачати силу вияву; зменшуватися; притуплятися (про почуття, бажання тощо).

|| у чому, рідко. Вгамовуватися, заспокоюватися, знаходити своє задоволення.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. тамуватися — тамува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. тамуватися — [тамуватиес'а] -уйеіц':а, -уйуц':а  Орфоепічний словник української мови
  3. тамуватися — ТАМУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. Утрачати силу вияву; зменшуватися; притуплятися (про почуття, бажання тощо). З упливом часу всі ті давні урази і кривди .. не тамуються (Марко Вовчок); // у чому, рідко.  Словник української мови у 20 томах
  4. тамуватися — ПРИПИНИ́ТИСЯ (перестати відбуватися, здійснюватися, часто тимчасово), ПЕРЕПИНИ́ТИСЯ, ПЕРЕРВА́ТИСЯ, СТА́ТИ, ОБІРВА́ТИСЯ, УГА́СНУТИ (ВГА́СНУТИ), УЩУ́ХНУТИ (ВЩУ́ХНУТИ), ЗАВМЕ́РТИ, КІНЧИ́ТИСЯ, СКІНЧИ́ТИСЯ, ЗАПИНИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
  5. тамуватися — ТАМУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. Утрачати силу вияву; зменшуватися; притуплятися (про почуття, бажання тощо). З упливом часу всі ті давні урази і кривди.. не тамуються (Вовчок, VI, 1956, 303); // у чому, рідко.  Словник української мови в 11 томах