тамуватися
ТАМУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. Утрачати силу вияву; зменшуватися; притуплятися (про почуття, бажання тощо).
З упливом часу всі ті давні урази і кривди.. не тамуються (Вовчок, VI, 1956, 303);
// у чому, рідко. Вгамовуватися, заспокоюватися, знаходити своє задоволення.
У співі тамувалися поетичні забарвлення юнацьких пристрастей, гарячих поривань (Ле, Право.., 1957, 41).
Таму́ється ди́хання (ві́ддих і т. ін.) — перехоплює в когось дихання під впливом якихось почуттів.
Недарма ж так.. тамується дихання, коли вони вчитуються в ті рядки (Ле, Міжгір’я, 1953, 26).
Словник української мови (СУМ-11)