Значення в інших словниках
-
танцювальник —
танцюва́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
танцювальник —
ТАНЦЮВА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що танцюри́ст. Цвіли сади і стояла золота курява, збита танцювальниками (В. Яворівський).
Словник української мови у 20 томах
-
танцювальник —
ТАНЦЮРИ́СТ, ТАНЦІВНИ́К, ТАНЦЮВА́ЛЬНИК розм., ТАНЕ́ЧНИК заст., ТАНЦЮ́Р заст., ТАНЦЮ́РА заст., ГАРЦІВНИ́К діал. Іринка багато танцювала. Не встигала обернутися з одним танцюристом, а тут уже — другий (М.
Словник синонімів української мови