танцювальний

танцюва́льний

-а, -е.

1》 Прикм. до танець.

|| Признач., обладнаний для танців. Танцювальній майданчик.

|| Власт. танцеві, танцям. Танцювальний ритм.

|| У якому навчають танців.

Танцювальне мистецтво — те саме, що хореографія.

2》 Який відповідає вимогам хореографічного мистецтва.

|| Створений у ритмі танцю.

3》 у знач. ім. танцювальна, -ної, ж. Музика, пісня до танців.

4》 Який складається з танцюристів.

5》 У якому основне місце посідають танці; багатий на танці. Танцювальна вистава.

Значення в інших словниках

1. танцювальний — танцюва́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. танцювальний — Танечний; (гурток) хореографічний; (- виставу) з танцями; (хист) танцюристий.  Словник синонімів Караванського
3. танцювальний — ТАНЦЮВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до та́не́ць. Балетмейстер і художник спільно погоджують співзвучність танцювального малюнка з динамікою декорацій (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. танцювальний — БАЛЕ́ТНИЙ, ХОРЕОГРАФІ́ЧНИЙ, ТАНЦЮВА́ЛЬНИЙ. Балетне мистецтво; Хореографічна школа; Танцювальна техніка.  Словник синонімів української мови
5. танцювальний — Танцюва́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. танцювальний — ТАНЦЮВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до та́не́ць. Балетмейстер і художник спільно погоджують співзвучність танцювального малюнка з динамікою декорацій (Мист.  Словник української мови в 11 томах